Розроблено два лабораторні стенди для вивчення статичних і динамічних адсорбційних характеристик різних адсорбентів у широкому інтервалі температур і тисків. Проведено експериментальні дослідження адсорбентів з адсорбції біогазу та його основних компонент (метану й діоксиду вуглецю). Одержано рівноважні ізотерми адсорбції метану, діоксиду вуглецю та біогазу для деяких адсорбентів за кімнатних температур. Обрано найбільш ефективний адсорбент для адсорбційного розділення біогазу - цеоліт СаА(к) без сполучного. На цьому цеоліті досліджено динамічні адсорбційні характеристики розділення біогазу за різних умов регенерації цеоліту та температур процесу адсорбції.

Побудовано повну фазову діаграму пара - рідина - тверда фаза бінарної системи метан - вуглекислий газ в інтервалі температур 160 - 300 К та тисків 0 - 90 бар. Особливу увагу приділено сумішам з 50 - 80 %-ним вмістом метану (область біогазу). Проведено експериментальні дослідження надлишкового молярного об'єму газових сумішей метан - вуглекислий газ під тиском 50 - 100 бар та при температурах, близьких до кімнатної. Виявлено складну знакозмінну залежність надлишкових молярних об'ємів від тиску та концентрацій сумішей. Одержані результати проаналізовано та зіставлено з моделлю молекулярних розчинів, запропонованою Пригожиним. Встановлено якісну відповідність між експериментальними та теоретичними результатами.

Досліджено вплив аберацій об'єктива й окуляра, а також роздільної здатності електронно-оптичного перетворювача на кутове розділення електронно-оптичного візира (ЕОВ). Розглянуто кутове розділення як обернену величину подвійної геометричної шумової смуги ЕОВ, аналогом якої є електронна смуга. Визначено співідношення для аналізу та синтезу ЕОВ з метою досягнення мінімального кутового розділення.

Исследовано влияние аббераций объектива, окуляра и разрешающей способности электронно-оптического преобразователя на угловое разрешение электронно-оптического визира (ЭОВ), представленного как обратная величина удвоенной геометрической шумовой полосы ЭОВ, аналогом которой является электронная полоса. Получены соотношения для анализа и синтеза ЭОВ с целью достижения минимального углового разрешения.

Досліджено два режими дистиляційного розділення компонент біогазу - метану та діоксиду вуглецю: поступове випаровування конденсату з відводом газів, що відходять; повне випаровування конденсату в закритій роздільній камері з розділенням компонент біогазу за висотою камери та послідовним скидом їх у балони. Другий режим розділення супроводжується одночасним компримуванням компонент біогазу за тиску до 20 МПа.

Запропоновано математичну модель дифузного випромінювача з інтегрувальною сферою для метрологічної атестації сканувальних пристроїв космічного базування. Розроблено методики розрахунків абсолютного значення поля яскравості та спектрального складу випромінювання у вихідній зіниці дифузного випромінювача. Надано пропозиції щодо конструктивного розв'язання інтегрувальної сфери.

Розглянуто технологічні прийоми та технічні розробки в області висушування, очистки та поділу основних компонентів біогазу (газової суміші метану та діоксиду вуглецю), що одержується за умов анаеробної ферментації органічних відходів. Застосовані методи систематизовано в межах декількох основних підходів: мембранні технології, хімічні методи, кріогенні фізичні методи. Показано зростаючу роль технологій підвищення якості біогазу для його раціонального й ефективного використання. Наведено дані про основні типи установок, що є на світовому ринку, та нові технологічні розробки на рівні лабораторних, макетних і напівпромислових зразків.

Досліджено обмеження на величину максимальної дальності розпізнавання (МДР) тепловізійної системи спостереження, які грунтуються на дифракції випромінення, пороговій чутливості приймача випромінювання та зорового аналізатора спостерігача. Досліджено системи, які обмежені контрастом зображення і шумами. Одержано рівняння та розглянуто приклад розрахунку МДР таких систем.

Розроблено математичну модель формування сигналу в тепловізорі, яка враховує аберації об'єктива і геометричні, енергетичні та інерційні параметри матричного приймача випромінювання, а також швидкість руху об'єкта спостереження. Одержано аналітичний вираз для розрахунку сигналу на виході довільного пікселя, який враховує параметри об'єктива та приймача випромінювання. Розглянуто приклад розрахунку вихідного сигналу мікроболометричної матриці U3000A, який сформовано точковим об'єктом, що рухається.

Розглянуто кілька найпоширеніших на практиці методик моделювання функції пропускання атмосфери. На конкретному прикладі проаналізовано вплив атмосфери на максимальну дальність розпізнавання. На основі одержаних результатів зроблено висновки і рекомендації щодо доцільності використання тих чи інших методик моделювання функції пропускання атмосфери.

Розроблено математичну модель формування сигналу в системі тепловізор - оператор, яка дозволила одержати аналітичну формулу для розрахунку мінімальної роздільної різниці температур (МРРТ). Ця формула враховує кутове збільшення системи тепловізор - оператор. Розглянуто обмеження на застосування функції МРРТ у ході проектування тепловізорів. Одержані результати можна використовувати під час проектування тепловізійних систем спостереження різного призначення.

Розроблено модель розрахунку лінійної роздільної здатності на місцевості космічних оптико-електронних систем дистанційного зондування з урахуванням геометричних і енергетичних факторів та ймовірності виявлення об'єкта.

Запропоновано методику розрахунку максимальної дальності виявлення (МДВ) реальних об'єктів тепловізійною системою. Одержано рівняння для розрахунку МДВ об'єктів великих і малих розмірів. Досліджено вплив параметрів об'єктива і приймача випромінювання на МДВ.

Запропоновано методики вимірювань і схемотехнічні рішення стендового обладнання для калібрування та атестації оптико-електронних зображувальних систем дистанційного зондування Землі. Розроблено рекомендації щодо складу і конструкції окремих блоків стенду.

Запропоновано методику розрахунку мінімальної виявленої різниці температур (МВРТ), яка враховує параметри об'єкта спостереження, тепловізора (об'єктива, приймача випромінювання, електронного блока, дисплея) і закони зорового сприйняття зображення. Одержано аналітичну формулу для розрахунку МВРТ, яка дає можливість аналізувати і оптимізувати параметри тепловізора. Розглянуто приклад розрахунку МВРТ.

Розроблено математичну модель формування сигналу в системі тепловізор - оператор, яка враховує сучасні досягнення в дослідженні зорового сприйняття зображення. Одержано аналітичну формулу для розрахунку мінімальної роздільної різниці температур тепловізора, яка враховує реальну модуляційну передавальну функцію ока. Одержані результати можна використовувати у процесі проектування тепловізійних систем спостереження різного призначення.

Проаналізовано різні оптичні схеми об'єктивів для багатоспектральних сканерів дистанційного зондування Землі. Надано рекомендації щодо застосування оптичних схем об'єктивів залежно від завдань і технічних параметрів існуючих і перспективних сканерів.

Запропоновано методику розрахунку порогового потоку NEI оптико-електронної системи (ОЕС) у процесі спостереження об'єкта на нерівномірному фоні (НРФ). Одержано рівняння для розрахунку NEI, яке враховує параметри НРФ та ОЕС. Розглянуто приклад розрахунку NEI.

Проведено огляд супутників дистанційного зондування Землі та проаналізовано основні характеристики іконічних оптико-електронних систем. На базі аналізу технічних засобів реалізації сучасних та перспективних вимог до космічних оптико-електронних систем виявлено тенденції їх розвитку в наступному десятиріччі.

Запропоновано спосіб визначення просторової роздільної здатності космічного сканера у разі зменшення вдвічі контрасту зображення, яке формує система об'єктив - ПЗЗ-лінійка. Одержано рівняння для розрахунку просторового розділення космічного сканера, в якому модуляційна передавальна функція об'єктива задана у вигляді окремої точки, визначеної експериментально. Досліджено вплив розміру пікселя ПЗЗ-лінійки на просторове розділення сканера.

Запропоновано комбінований спосіб реєстрації зображення, який дає можливість погодити динамічний діапазон яскравості об'єктів спостереження з динамічним діапазоном фоторегістратора.